Проєкт сумського театру для людей з інвалідністю називається «Химери. Ми Є». Кошти на його реалізацію збирають за допомогою громадського фінансування, або краудфандингу. Своє відеозвернення театрали розмістили на онлайн платформі «Велика ідея» у розділі «Спільнокошт».
Наразі на фондовому рахунку творчої команди з Сум накопичилося майже шість тисяч гривень, тоді як на реалізацію ідеї необхідно назбирати трохи більше ніж 44 тисячі. Цукр дізнався в Ганни Губенко – ініціаторки проєкту «Химери. Ми Є», і Тетяни Нянькіної – режисерки театру «Ми Є», про особливості задуму, подальші плани та місію театру, яку він має виконати.
Вистава має вийти за межі сцени
Основу документальної вистави «Химери. Ми Є» складуть відкриті розповіді учасників театру «Ми є» про непорозуміння, насильство, стигматизацію та самотність. Мова також піде про мрії та сподівання людей з інвалідністю.
«У проєкті ми прагнемо, аби суспільство не просто дізналося про наш прихований «химерний» світ, а змогло побачити і відчути його. Проєкт «Химери. Ми Є» – це перш за все відкриті розповіді про прийняття себе та іншого, і прийняття іншими себе. Ми зібрали історії наших фізичних і душевних ран» – говорять ініціатори проєкту
Сама вистава, за задумом театралів, повинна стати чимось більшим і для акторів, і для суспільства. Вона має вийти за межі сцени та стати місцем сили. Таким місцем, яке об’єднує та дає можливість зустрітися для перформансу, і просто для розв’язання нагальних проблем, стане мурал у дворику на Соборній. Зараз ініціатори проєкту продумують макети малюнків для майбутнього стінопису, а втілить ідею у життя художник Єгор Авдєєнко.
Краудфандинг – це виклик
Ініціатори проєкту «Химери. Ми Є» сприймають краудфандинг як виклик. Вони вірять у людський альтруїзм та вбачають у цьому терапевтичний ефект. А ще актори театру знають, що через доброчинність розширюються межі для творчості та народжується довіра одне до одного.
Актори театру «Ми Є» обрали Спільнокошт ще й через те, що платформа повертає кошти благодійникам, якщо підтриманий ними проєкт не зібрав потрібної суми. Ще один приємний бонус – добродії мають змогу обрати для себе подарунок, який найбільше припав до душі
Кошти, які збирають, потрібні для муралу та для того, аби здійснити постанову вистави разом з режисеркою і спеціалістами з інклюзії. Також гроші збирають, щоб зафільмувати виставу й залучити до монтажу професійних операторів від BlackFox Production. І найголовніше – кошти потрібні для того, щоб вчитися.
Це навчання фокусується не лише навколо театральної майстерності. По суті, це ті підказки, які допоможуть акторам театру захистити свої права й бути психологічно готовими до викликів суспільства, яке не сприймає інклюзії.
Зібрати кошти на проєкт сумчанам треба впродовж 66 днів. Підтримати проєкт «Химери. Ми Є» можна на сайті «Велика ідея», клікнувши на кнопку «фондувати». Серед доброчинців, які сприяють реалізації мрій сумських театралів – актор театру і кіно, народний артист України, амбасадор проєкту «Химери. Ми Є» Олексій Вертинський та художниця, ілюстраторка, письменниця, Світлана Качуровська.
Підтримати проєкт
Ганна Губенко
Ініціаторка та координаторка проєкту
Я називаю проєкт «Химери. Ми є» маркером суспільства, а якщо подивитися вужче, – то це є маркер міста. Він показує на скільки ми готові віддавати, розуміти та прийняти іншість. Звичайно, це складний та кропіткий процес, але разом з тим питання щодо інклюзивності дозволяє нам зосередитися на дослідженні й пошуку рішень, де врахована думка людей, які опинилися у скрутному становищі.
Саме тому ми назвали мурал, який плануємо зробити, «Місцем сили». Будь-яке місто потребує такої знакової локації. Тут ми зможемо побути наодинці, а ще обговорити, куди звернутися за консультацією чи за допомогою, як написати петицію й захистити свої права, де знайти роботу. Ми дійсно маємо багато тем для обговорення і проблем, які треба вирішити.
Тетяна Нянькіна
Художня керівниця та режисерка театру «Ми є»
«Химери. Ми Є» – це бажання театру для людей з інвалідністю стати помітними для містян. Ми хочемо залишити знак, свою відмітку, своє тату на тілі міста у вигляді муралу. Ми хочемо, щоб кожна самотня людина могла підійти до зображення і відчути себе комфортно – у творчості, у красі, у мистецтві.
У документальній виставі кожен розкаже свою історію. Історію болю, неприйняття, сумнівів. Химера ж для нас – це про ігнорування, коли тебе бачать, але ніби уникають твоєї вади, або інвалідності, або будь-якої іншої відмінності. Навіть емоційної. Але ж попри все – ми є. І літні самотні люди, і колишні в’язні, і люди з психічними розладами, і бездомні, і ще багато-багато тих, кого місто ніби викреслює – робить химерами.
Читайте також: «Діставати щось чисте й справжнє у людях». Чим живе театр «Нянькіни» та у чому його експериментТелеграм Цукру