🍁 Відпочинок у Сумах: зустріти осінь на Шелехівському озері

Кажуть, що озеро виникло ще в льодовиковий період

000002-t

Що як поїхати з міста на природу далі ніж на п'ять чи десять кілометрів? У напрямку міста Лебедин є одне місце, яке вас точно вразить. У ньому панують бобри, ростуть високі дерева та в глибині лісу ховається Шелехівське озеро. Чому його так люблять та з захватом діляться емоціями по приїзду? Цукр розповідає що в озері такого особливого та як до нього дістатися на велосипедах та авто.

Озеро льодовикового періоду

Саме по собі озеро невелике — сім гектарів — та воно може захопити вашу увагу на цілий день. Його називаються реліктовим, або часів льодовикового періоду, бо утворилося мільйони років тому на місці глибокої балки, по якій раніше протікав Псел. У результаті зсуву гір шлях талим водам було загороджено, які великими об'ємами постачали річку. Живиться Шелехівське озеро з джерел. За формою воно нагадує розігнуту підкову. Його береги досить обривчасті, оточені вербами, березами, дубами, соснами, акаціями, вільхою. Гуляючи навколо озера, можна збирати ожину й малину.

Фото: Bohdan Moisiienko
Травень 2020 року. Фото: Максим Семеняка

Насправді ви можете приїздити сюди не тільки восени, а й весною та влітку, однак неспекотна вереснева погода, жовто-червоні барви лісу та шум опалого листя створюють неймовірно спокійну атмосферу.

Альтанки та стаціонарні мангали

Озеро користується безперечною перевагою над берегами Псла поблизу Сум. Все через те, що тут є 3-4 альтанки, де можна з комфортом влаштувати собі пікнік. А ще встановлені стаціонарні антивандальні мангали: вони міцні, немаленькі та зроблені, щоб вогонь розводили в визначених місцях та було менше шансів на підпал лісу.

Цікавинкою озера є невеликий острів з альтанкою та кладкою, до якого веде місток. Окрім цих дивовижних об'єктів інфраструктури, які хотілося би бачити й в Сумах, є лавки, на яких можна відпочивати та споглядати на озеро.

Острів з альтанкою, мангалом та місточком. Фото: Максим Семеняка
Альтанка ліворуч від острову. Фото: Сергій Яросвій
Альтанка праворуч від острову. Фото: Цукр

Чому називається Шелехівським

Озеро можна обійти навколо. У дальній північній частині дорога перетвориться у стежку, якою необхідно обережно йти. Вона може візуально зникнути, але шлях прохідний. На протилежній від острова стороні ви можете почути дивний шум. Не лякайтеся, це вода з джерел, які живлять озеро.

Назву пов’язують з сотником Селеховським, який з’явився в цих краях в середині 17-го століття разом з козаками-переселенцями з Правобережжя. За невеликим яром ще можна розгледіти те, що залишилося від колишньої садиби Селеховського, зокрема і криницю з питною водою. Раніше від садиби до води вела алея, поруч також був водяний млин і гребля. У лісі, біля джерел, багато років тому стояли будинки селян, прізвища яких знайшли місцеві краєзнавці: жили тут Коваленки, Кищікі, Смолові, Конецкі.

Криниця з джерелом. Фото: Лебединський міський художній музей
Невелика дамба та джерела, які живлять озеро. Фото: Цукр

Що обов'язково треба знати

1. Оскільки озеро по висоті знаходиться на 60 метрів нижче від місця заїзду — треба буде спускатися то плавними, то крутими дорогами. На першій ділянці вас зустрінуть накатані смуги для легкових авто та «півметрові» канави для позашляхових вантажівок. Потім буде крутий спуск по лісу прямісінько до альтанки над озером. Для поїздки вибирайте суху погоду та почекайте, поки ґрунт підсохне після дощів. Легкове авто проїде, але будьте обережними.

Фото: Лебединський міський художній музей
Фото: Лебединський міський художній музей

2. Навколо озера можуть гуляти дикі тварини, але вони бояться шуму та гомону, який роблять авто та відпочиваючі. Є бобри, які гризуть та валять дерева, є згадки про кабанів та гадюк, однак нам пощастило їх не зустрічати за всі рази відвідування озера, але будьте пильними.

Фото: Цукр

3. Водойма та навколишній ліс являються природними заказниками та охороняються законом, тому не забувайте дбати про природу, не залишати сміття, якого тут немало та гасити відкритий вогонь.

Як доїхати

Є три варіанти:

  1. По лебединській трасі до села Валки, потім по ґрунту через поля. Відстань: 38 кілометрів. Цей маршрут вам побудує сервіс Google Maps, клік і ви вже там.
  2. По роменській трасі до високого знаку «Лебединський район», з'їзд ліворуч на викатану ґрунтову дорогу. Відстань: 38 кілометрів. Трек за цим посиланням.
  3. По роменській трасі до Штепівки далі з'їзд ліворуч та їхати до села Межиріч. Цей варіант на 90% проходить по асфальту. Відстань: 70 кілометрів.

Велосипедисти переважно їздять маршрутом №2.  Ґрунтовки через поля дозволяють їхати на швидкості до 60 км за годину. Однак є невелика ділянка з дрібним камінням, на які усі сповільнюються.

До речі, відеографи люблять знімати цю локацію, тож можете переглянути дуже атмосферне відео під музику.


Фото з головної: salveg

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.