У Сумах встановлюють модульні укриття, будують підземну школу і посилюють ППО. Але таких рішень може бути замало для того, щоб повністю захистити місто від російських обстрілів. Цукр вирішив пошукати безпекові кейси, які втілили в інших містах, зокрема Харкові. Також ми запитали архітектора про те, що може завадити їх реалізувати в Сумах. Розповідаємо про капсули для захисту від ракет, підземні освітні хаби, проєкт з оновлення старих підвалів і не лише.
Які безпечні рішення вже працюють в Сумах
На четвертому році повномасштабної війни Суми продовжують шукати рішення, щоб захиститися від обстрілів. У липні в Сумській області виділили 10 мільйонів гривень на оборону. Планують посилити ППО, зокрема залучивши підрозділи ДФТГ, створити ще певну кількість мобільно-вогневих груп, а 20 кілометрів доріг на прикордонні прокласти антидроновими сітками. Хоч і таке рішення дійсно захистить Сумщину від російських обстрілів, для його втілення знадобиться час.
Антидронові сітки встановлюють з весни, спершу це почали робити саме на Сумщині, повідомив комунікаційник Командування Сил підтримки ЗСУ в інтерв’ю «Новинарні». Такі сітки встановлюють проти FPV-дронів і дронів-камікадзе, вони можуть захистити від прямого влучання чи уламки, або заплутати оператора, який через слабкий сигнал не бачитиме сітку й не зможе поцілити, застрягнувши. На дорогах Сумщини із сіток будують десятки кілометрів тунелів із сіток, щоб захистити передусім автівки, які часто атакують дрони, повідомляв Генштаб ЗСУ.
Щоб захиститися від обстрілів у місті, у ньому мають бути укриття: доступні та сучасні. На липень у Сумах є 182 найпростіші сховища, розташовані в школах, дитячих садочках, лікарнях, університетах тощо. Та багато міських підвалів-укриттів збереглися ще із радянських часів і не відповідають сучасним вимогам, пояснює Ігор Титаренко, архітектор, аспірант кафедри урбаністики та містобудування ХНУМГ імені Бекетова, який досліджує принципи містобудівного формування системи об’єктів для захисту міста в умовах війни.
— Як правило, вони розташовані окремо від основних потоків людей, мають застарілу систему вентиляції, не мають автономних джерел енергії чи води. Також Сумам бракує швидкодоступних наземних протиуламкових укриттів у місцях великого скупчення людей — площах, зупинках, ринках, скверах, біля навчальних закладів. Їх поступово встановлюють, але такої кількості все одно поки замало, — розповідає архітектор.
У Сумах стабільно працює система оповіщення про можливі обстріли, а нещодавно ці сигнали тривоги вмикають окремо для кожного району, який перебуває під прямою загрозою.
Для захисту в місті встановили понад 20 модульних укриттів, повідомляла Сумська міськрада. Вони стоять неподалік житлових будинків, зупинок громадського транспорту чи торгівельних центрів. Але не є повноцінними зупинками. До того ж в таких укриттях залишають сміття, а також часто мешкають безхатьки. Якби споруда слугувала зупинкою, у якій періодично б сиділи сум’яни, очікуючи транспорт, була б обладнана відеоспостереженням, це б розв’язало проблеми. У Харкові, наприклад, вже встановили такі зупинки-укриття.
Сумські архітектори розробляють такі проєкти, торік команда SM Architects представила проєкт модульних укриттів. Це збірна конструкція із залізобетонних секцій, її зовнішні стіни можна адаптувати під зупинку, крім того, до секції монтується пандус. Одне таке укриття, розраховане на 12 людей, коштуватиме близько 320 тисяч гривень. Для порівняння модульні укриття, які вже встановили в Сумах, розміщують 15-17 сум’ян і коштують близько 400 тисяч гривень.
Проєкт, який розробили сумські архітектори. Зображення: SM Architects
Протидія дронам та швидка реакція на обстріли в Харкові
Цукр вирішив звернутися до досвіду Харкова, бо тактика російських атак цього міста має спільні риси з обстрілами Сум, а обидва регіони розташовані близько до кордону з ворогом. Останнім часом росіяни атакують Харків за новою тактикою, пояснив оглядач порталу «Мілітарний»: якщо раніше дрони максимально розпорошувалися по всій території України, то тепер залітають щільними рядками, щоб завдавати одномоментних ударів переважно «шахедами».
За словами військового оглядача протидією такої тактики мають бути комплексні рішення. Дієвими можуть бути FPV-дрони-перехоплювачі та зброя спрямованої енергії. Нещодавно аналітик Націнституту стратегічних досліджень пояснював, що ця зброя працює за методом лазера і руйнує корпуси дронів, виготовлені з дерева, пластику або алюмінієвого сплаву. Також на оборону Харківщини виділяють кошти із міського бюджету, наприклад із початку цього року — 600 мільйонів, і встановлюють антидронові сітки, як на Сумщині.
Щоб моніторити загрози й в разі обстрілу швидко реагувати на нього, у Харкові працює ситуаційний центр, розповідає Сергій Прокопенко — журналіст харківського видання Ґвара Медіа. У ньому працюють усі екстрені служби Харкова: надзвичайники поліціянти, медики швидкої, енергетики та газовики, Сили оборони й безпеки. У межах проєкту в місті встановили систему відеоспостереження, яка допомагає виявляти місця прильотів, щоб якнайшвидше ліквідовувати наслідки, пояснює Сергій.
— Завдяки ситуаційному центру ми виявляємо надзвичайні події за 15-20 секунд, ще до того, як люди телефонуватимуть в екстрені служби, ми знаємо про місце влучання. Також бачимо обстановку й розуміємо, які сили й засоби треба направляти на місце, — пояснив директор департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міськради для медіа «Накипіло».
Взимку у місті запрацювали автобуси швидкого реагування, ділиться Сергій Прокопенко. Такий транспорт виїжджає на місця обстрілів, у ньому люди можуть оговтатися від того, що сталося. Автобус обладнали обігрівом, зручними місця для сидіння, а потерпілим дають воду чи чай.
Цього року в Харкові також запрацювала диференційована система оповіщення повітряної тривоги, пояснює Сергій. Відтоді сигнали тривоги для міста й області розділяють окремо. Завдяки цьому рішенню в Харкові стабільніше працює бізнес, заклади, державні установи.
Укриття-зупинки та оновлення підвалів у Харкові
Влітку 2022 року росіяни почали обстрілювати зупинки Харкова із РСЗВ, це стало певною тенденцією. Щоб захиститися, у місті вирішили встановлювати зупинки-укриття. Станом на серпень 2025 року у Харкові є 15 таких споруд, також для захисту містяни користуються 30 станціями метро (таке рішення, на жаль, недоступне Сумам). У зупинці-укритті є сидячі місця й екран, що передає зображення про транспорт із відеоспостереження. Встановлюють їх за кошти міського бюджету.
Проте і таке рішення має свої недоліки: хоч в Україні від 2023 року затвердили проєкт нових державних будівельних норм для захисних споруд, але у документі немає розділу про зупинки-укриття, пояснили харківські журналісти.Також медійники сумніваються у надійності таких споруд, бо невідомо як саме їх тестували і яку зброю для цього використали.
У Харкові спільнота Relive перебудовує й облаштовує підвали багатоповерхівок, відновлені приміщення розмістили на інтерактивній мапі. Це проєкт благодійного фонду «Волонтерська» та Молодіжної ради Харкова. Середня вартість такого переоблаштування — 1 000 доларів, розповідали харківські журналісти. Ідея проєкту полягає в тому, що простіше й швидше облаштувати доступне, але занедбане сховище, ніж будувати з нуля нове.
Харківські підприємці запустили проєкт із будівництва підземних бункерів під назвою «Схов». Це металева конструкція, схожа на мінібудинок, яку можуть встановити на земельній ділянці розміром не менше 19 на 13 метрів. За розрахунками розробників бункер може витримати удар балістичної ракети.
Такі укриття виготовляють на спеціальній фабриці, а ціна стартує від 2,5 мільйонів гривень. Поки придбати й встановити споруду пропонують індивідуальним покупцям. Сховище має два виходи, резервний розміщується на даху спальні. У базовий комплект будинку входить ванна кімната, кухня і спальня для трьох людей. Його під’єднують до мережі водопостачання, каналізації, енергомережі та оснащують системою вентиляції.
Минуло літа запрацювала перша в Харківській області підземна школа, у місті Люботин. Її розмістили на глибині від двох до чотирьох метрів, а стіни збудували товщиною 400 міліметрів. У школі облаштували систему опалення, вентиляції й водопостачання, встановили дизельний генератор, мережі із низькою напругою і Wi-Fi. Школа розрахована на 400 людей.
Навесні цього року харківські журналісти повідомляли, що в місті працюють чотири підземні школи, де навчаються майже дев’ять тисяч школярів. До кінця 2025-го на Харківщині планують відкрити 40 підземних шкіл, де навчатимуться близько 50 тисяч дітей. Облаштують їх за допомогою міжнародних партнерів.
Корисні безпечні рішення з інших міст
В інших українських містах теж створюють все більше безпечних рішень, які б захищали від обстрілів. Нижче ми зібрали найцікавіші:
Сховища від SavePlaceUA. Це українська ініціатива, яка виготовляє модульні вуличні укриття за прикладом Ізраїлю за зібрані з донатів кошти. Для будівництва використовують армований бетон, стіни зводять товщиною понад 25 сантиметрів. Деякі споруди волонтери розмальовують цікавими графіті.
Захисна капсула від Resq Pods. Український стартап розробив рятівну капсулу, яка може захистити навіть від ракетних атак. Конструкцію створили з подвійною металевою оболонкою, а всередині обладнали полімером. Капсула має витримати обвал багатоповерхівки й дати можливість дочекатися порятунку. Її середня вартість — 5 500 доларів. У перспективі Resq Pods планує налаштувати серійне виробництво. Поки стартап планує продавати свою розробку для підприємств у сфері логістики, торгівлі, енергетичного й аграрного сектору.
Укриття в університетах від Clust Space. Це благодійний проєкт, який створює укриття в українських університетах, перетворюючи їх на інноваційні безпечні хаби. У приміщеннях студенти можуть навчатися, складати іспити, проводити івенти.
Окрім великого простору, в укритті є зони для спорту, ігор і відпочинку, читальні зали, вбиральні й душові, кімнати для переговорів і занять, капсули для відеодзвінків і не лише. Clust Space вже створили такий простір у Києві, незабаром планують відкрити в Дніпрі й Одесі, а на їхній інтерактивній мапі видно, що однією з наступних локацій можуть бути Суми.
Незламний хаб у Запоріжжі. Це три багатофункціональні укриття-простори, розташовані на базі палаців культури Запоріжжя. Тут проводять просвітницькі заходи, розважальні івенти, навчання, виставки для мешканців міста. Інтер’єр хабів оздоблений неоном і картинами сучасних українських митців.
Який потенціал в Сум стати більш безпечними?
Робити Суми безпечними варто поступово, але не відкладати це питання на потім. Наприклад місто має потенціал у підземних просторах під історичним центром, пояснює архітектор Ігор Титаренко.
— Частина цих просторів може стати культурними хабами подвійного призначення: у мирний час — це артпростори, коворкінги, виставкові та освітні майданчики, а під час небезпеки — захищені укриття з інженерними системами, що відповідають сучасним стандартам безпеки.
Захистити Суми від обстрілів може розвиток підземного урбанізму. Це про створення укріплених підземних комунікацій, які поєднують ключові будівлі та критичну інфраструктуру, пояснює архітектор.
Швидко облаштувати сучасні укриття-простори може завадити обмежений місцевий бюджет Сумщини. До того ж законодавча база або не має будівельних норм для певних захисних споруд, або пропонує недопрацьовані ще з радянських часів рішень.
На думку архітектора, для Сум найреалістичнішим є комбінований підхід. Коли безпекові проєкти втілюються коштом кількох джерел одночасно. Міжнародні партнери та грантові програми можуть забезпечити фінансування на етапах старту. Це стосується інноваційних рішень та дослідницьких проєктів, де важлива експертиза та залучення сучасних технологій.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
