Родинний театр «Нянькіни» знову гратиме вистави після обстрілу Сум 13 квітня, коли ракета зруйнувала їхнє приміщення в Конгрес-центрі. Зараз колектив разом із театральною студією «Реп’ях» і театром для дітей з інвалідністю «Ми Є» проводить репетиції на новій локації за адресою вулиця Новоміської сотні, 2. І вже 28 травня, менш ніж за місяць після ремонту, вони представили тут першу виставу.
Цукр поспілкувався зі співзасновником родинного театру Володимиром Нянькіним і відвідав постановку «Супер’ята». Далі розказуємо про нове приміщення, врятований з-під завалів реквізит і майбутні вистави.
Тимчасовий прихисток у музеї та швидкий ремонт із «крутим прорабом»
Театр «Нянькіни» був у підвальному приміщенні Конгрес-центру СумДУ, куди 13 квітня влучила російська ракета. Тоді дах будівлі провалився саме на їхню сцену, пошкодив костюми, декорації й техніку. Тож після цього подружжя Тетяни й Володимира почало шукати нову локацію.
— Був прихисток у музеї «SOVOK-крінж» Сергія Гуцана, де ми перебували недовго. Розуміли, що проводити репетиції театральної студії ще можна було, а для театру мало місця. Ми шукали в різних локаціях, де б можна було орендувати приміщення. У цьому підвалі наш знайомий Віталій Ященко має студію звукозапису Green Records. І він каже: «Тут є старий підвал — спортзал, де щось можна робити. Якраз орендодавець зробив окремий вхід». Ми зрозуміли, що попри те, що приміщення повністю нам не підходило за умовами, ми вирішили переїхати сюди, — згадує Володимир.
Каже, що це був ремонт із нуля. Менше ніж за місяць зробили все: підлогу, стелю, вентиляцію, електрику, світло, обладнання.
— У нас просто був дуже крутий прораб. Цей хлопець — батько нашої акторки. Ми швидко впоралися. Але в будь-якому випадку, якби в нас не було грошей, ми б навіть не почали ремонт, — ділиться Володимир.
Збір тривав близько двох тижнів з 15 квітня, коли з’явилося відео з проханням про допомогу. Люди донатили по-різному — від однієї гривні до 10 тисяч гривень. Вдалося зібрати близько 430 тисяч гривень, щоб підготувати нову локацію до виступів. Найбільше коштів пішло на літню вентиляцію — 110 тисяч гривень. А на зимову — планують зібрати гроші у Великій Британії, говорить Володимир. Там у них живе друг, який може допомогти організувати благодійний збір серед лондонських театрів.
Чоловік каже, враховуючи масштаби руйнувань після обстрілу 13 квітня, театр «Нянькіни» — це наче «Фенікс, який дуже швидко оклигав з попелу». За підрахунками Володимира, для повного відновлення їм потрібно близько одного мільйона гривень.
У новій локації 80 місць для глядачів, що розташовані на трьох ярусах. Їх зібрали зі сцени, що була в Конгрес-центрі. Це частина з того, що вдалося звідти забрати. Яруси забезпечують гарну видимість, каже Володимир, — навіть кращу, ніж була на попередній локації. Як у справжньому театрі, у кімнаті зі сценою є двоє дверей. Одні з них ведуть у коридор, інші — у приміщенні, де пізніше буде гардеробна.
«Дім творчості» для всіх
Володимир говорить, що нове приміщення стане не лише «домівкою» для їхніх театральних колективів, але й новим простором для всіх творчих людей Сум.
— Ми хочемо, щоб це був дім творчості, куди люди, що займаються освітою та культурою, до нас зверталися і могли проводити свої заходи. А ми б з цього брали невелику суборенду. Це не будуть страшні гроші, бо ми як творчі люди розуміємо, наскільки складно зараз у Сумах проводити такі заходи, — розповідає власник театру.
Нова локація — це підвальне приміщення, де під час тривоги люди почувають себе спокійніше, говорить чоловік. Тут зможуть ставити свої вистави юні й дорослі актори. Один із них — хлопчик Михайло, що постраждав під час вибуху 13 квітня. У той день поруч із місцем влучання він їздив на велосипеді з другом і був сильно поранений. Кілька днів хлопчик перебував у реанімації в Сумах, потім його перевели в «Охматдит» у Києві. Попри травми, Михайло має велике бажання грати й незабаром з’явиться на сцені, каже Володимир.
Театральний реквізит під завалами Конгрес-центру
З Конгрес-центру вдалося врятувати частину реквізиту й обладнання театру «Нянькіни», хоча це, каже чоловік, було непросто. Володимир ходив розбирати завали, забирав кожну річ, яку йому вдавалося винести, мив і витирав від бетонного пилу знайдений реквізит.
— Кожен стілець, кожен дріт, який я витяг з-під завалів, — це було, ніби я в росіян вирвав із лап те, що вони хотіли в нас забрати, — ділиться Володимир.
Особливо цінною знахідкою, згадує керівник театру, став реквізит для вистави «Кошенята Шредінгера», яку репетирували до обстрілу 13 квітня. Разом з актором Володимир під завалами знайшов костюми для цієї постановки. Цю п’єсу написав актор Віталій Радіонов, який працює з театром із кінця серпня 2017 року. Прем’єра відбудеться в червні.
Що подивитися на новій сцені
28 травня пройшла перша вистава театру «Нянькіних» у новому приміщенні — п’єса «Супер’ята» у виконанні юних акторів театральної студії «Реп’ях». Вона складається із шести груп, і кожна наприкінці навчального року показує звітну постановку. У цій виставі грали діти п’яти-семи років — це найменша група.
— Це вистава про юних героїв, в яких є суперсили, і вони допомагають усім добрим людям. Є лиходій Кратеріус, який прилетів з іншої планети, щоб забрати їхню силу. Але діти об’єдналися й разом змогли його перемогти, — розповідає про сюжет Володимир.
Окрім прем’єри «Кошенята Шредінгера», 1 червня запланували ще одну виставу театру «Нянькіни». Покажуть «Сімейку А» — історію про Адамсів. Цю п’єсу поставили під конкретну аудиторію — людей, яких колектив знає особисто, тому місця вже повністю зайняті.
Також 6 червня відбудеться завершальна звітна вистава — дорослої групи студії «Реп’ях», де гратимуть підлітки до 18-20 років.
Чому Цукр про це пише
Історія театру «Нянькіни» — це приклад того, як сум’яни не здаються навіть після найстрашніших ударів. За півтора місяця колектив не просто відновив роботу, а й створив нове творче середовище для дітей і дорослих. Театр планує стати «домом творчості» для всіх, хто займається мистецтвом у нашому місті.
Раніше, ми розмовляли зі співзасновницею театру Тетяною Нянькіною про те, як студія пережила атаку 13 квітня.
