Наприкінці грудня на проспекті Михайла Лушпи, 13 «Нова пошта» закрила профнастилом фасад будівлі, в якій раніше знаходився магазин «Меркурій». «Заховали», зокрема, архітектурний елемент на ґанку, нетиповий для забудови навколо. Він, імовірно, символізував букву «М» — першу в назві колишнього магазину. Сум’яни у Facebook обговорювали, чи варто «зашивати» незвичні елементи будівель, попри те, що їх проєктували за радянських часів. Цукр запитав бачення архітекторки, позицію «Нової пошти» й дізнався, чи погоджували роботи в міській раді.
Як закрили ґанок і чи планують відновлювати його
Керівник «Цукру» Дмитро Тіщенко на своїй сторінці у Facebook 20 грудня написав, що на проспекті Михайла Лушпи «прикольну архітектурну частинку зашивають шматком металу». Як з’ясувалося, роботи почала «Нова пошта», яка ремонтує своє відділення в цій будівлі.
8 січня на місці ми побачили, що частину фасаду й ґанок будівлі вже повністю закрили профнастилом. Саме відділення на час ремонту не працює, замість нього поряд встановили мобільне — у тимчасовому «вагончику». Жінка, яка назвалася керівницею відділення, сказала, що профнастил тимчасовий і компанія планує відновлювати фасад. Про це ж «Нова пошта» відписала у відповіді на звернення через чат-бот.
— Відновлення фасаду відповідно до первинного типу буде, тобто те, що залишили — перероблять. Завдання підряднику вже поставлено, — відповіли в «Новій пошті».
Головний архітектор Сум Андрій Кривцов, каже, що попередню обшивку профнастилом «Нова пошта» не погоджувала відповідно до закону. Тепер компанії роз’яснюють, що треба виконати відновлення за погодженим проєктом. Андрій Кривцов підтверджує, що «Нова пошта» обіцяє демонтувати чорний профнастил і відновити фасад. На запитання про строки виконання компанія поки не відповіла.
Такою була будівля у січні 2021 року
Якщо сум’яни сумніваються, чи законно добудовують або змінюють архітектурні об’єкти, вони можуть надіслати звернення або запит на публічну інформацію до управління архітектури та містобудування Сумської міськради. Їх можна надсилати на пошту департаменту: [email protected].
Наприкінці грудня на «Новій пошті» у Вінниці знищили мозаїку на прохання власника приміщення. Пізніше компанія пообіцяла відновити мозаїку.
Хіба така будівля має цінність
Будівлю на Лушпи, 13 побудували в 1980-х під торгівельний центр «Меркурій». Це був типовий проєкт радянських часів. На конкретних об’єктах до них могли додавати певні архітектурні елементи, каже Андрій Кривцов.
Архітекторка Олена Довгополова пояснює, щоб якісно оцінити архітектурний задум — потрібно знати більше контексту. Про цю будівлю обмаль інформації у відкритих джерелах. Проте архітекторка поділилася своїм баченням.
— Можу уявити, що автор намагався додати індивідуальність у типову архітектуру того часу. Він зробив акцентний елемент у вигляді першої літери назви об'єкту та додав круглий отвір, спираючись на архетип планети. Як художній образ, на мою думку, це типова радянська забудова, додатково спаплюжена несмаком користувачів: жахливий колір будівлі, різнокольорові вивіски, реклама, дешеві матеріали оздоблення, жахливі недоречні за стилем поруччя. Будівля понівечена часом і байдужістю.
Олена Довгополова говорить, що замість того, аби зашивати профнастилом центральний елемент, варто було відновити шар фасадного тиньку. На її думку, краще було б зрозуміти ідею, яку вкладали автори й спробувати її зберегти з повагою до них, будівлі та оточення. Загалом об'єкт не має особливої цінності як архітектурна спадщина, але він може бути важливим для локальної громади через певні події, емоційну прив'язку, вважає архітекторка.
— Будівля потребує капітального ремонту, а для цього потрібні багато мільйонів. Тож варто міркувати про доцільність таких перетворень. Архітектуру радянського періоду варто розглядати індивідуально — брати до уваги стан будівлі та її соціальну користь. У будь-якому разі самочинне будівництво — це зло.
Цей матеріал було профінансовано Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Проєкт «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України» реалізується DW Akademie у співпраці з Львівським Медіа Форумом та Суспільним Мовленням України за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.
