Із 445 вулиць, що вказані в реєстрі на сайті Сумської міської ради, 161 названа на честь відомих людей. З них 153 — на честь чоловіків, і вісім — на честь жінок. Про це написали в тексті «Трибуна.Суми».
Жінки та перейменування вулиць
Ці вісім вулиць названі на честь письменниць Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Марка Вовчка, поетеси Олени Теліги, художниць Катерини Білокур і Марії Приймаченко, підпільниць та зв’язкових штабу Армії Української Народної Республіки Анастасії Гудемович і Марії Тарасенко, а також Ярославни зі «Слова о полку Ігоревім». З усіх цих жінок лише Марія Тарасенко народилася на Сумщині — у селі Вороніж Шосткинського району, пишуть у тексті.
Зі 156 провулків 47 мають іменні назви, із них 37 — на честь чоловіків і 10 — на честь жінок. «Жіночі» провулки носять імена письменниць Лесі Українки та Олени Пчілки, художниці Марії Башкірцевої, етнографині Пелагеї Литвинової-Бартош, оперної співачки Соломії Крушельницької, співачки Квітки Цісик, науковиці Ніни Вірченко, педагогині Софії Русової, матері-героїні Олександри Деревської та народної співачки Марусі Чурай. Серед цих жінок до Сумщини мають прив’язку Литвинова-Бартош та Деревська. Перша тут збирала місцевий фольклор, а друга переїхала з Росії до Ромнів після закінчення Другої світової війни.
Майдан і сім площ у Сумах мають нейтральні назви, а з п’яти проспектів два названі на честь чоловіків — Михайла Лушпи й Тараса Шевченка.
«Назви вулиць іменами жінок — це про їхню видимість»
Учасник робочої групи з деколонізації топонімів у 2022 році Максим Корнієнко сказав «Трибуні.Суми», що при перейменуванні керувалися двома основними принципами: намагалися повернути історичні або народні назви, а магістральні вулиці назвати не іменами, щоб підкреслити загальний вклад різних спільнот українців у розвиток української державності.
— Гендерні квоти не розглядали — ми не ставили за ціль якесь співвідношення чоловіків і жінок. Спиралися на пропозиції містян у ході онлайн-обговорень, звернення різних установ, напрацювання учасників робочої групи. Потім голосували й за рейтингом обирали постаті, чий вклад в історію кожен і кожна суб’єктивно вважали найважливішим, — пояснив Корнієнко.
Після обговорень група запропонувала міськраді 13 вулиць із жіночими іменами. Частину відкинули, серед них — на честь Княгині Ольги, художниці й дисидентки Алли Горської, науковиці Наталії Полонської-Василенко.
— Якщо ми не говоримо про жінок, які зробили внесок у розвиток суспільства, його культуру, науку, інші галузі — ми цим применшуємо їхню роль, залишаємо в тіні історії. Історію творили не лише чоловіки. Просто в патріархальному світі жіноче, на жаль, не поціноване. Назви вулиць іменами жінок — це про їхню видимість. Я переконана, що в кожному місті, селі, в кожній громаді були жінки, варті пошановування. Часто ми про них навіть гадки не маємо, — каже активістка Богдана Стельмах.
За її словами, щоб у назвах вулиць був гендерний баланс, у комісіях із перейменувань мають бути люди, які розуміють проблематику. Або вони мають консультуватися з активістами й істориками.
Нагадаємо, що найбільше ФОПів за десять місяців 2024 року жінки відкривали в Сумській області. Загалом по Україні підприємиці почали майже 155 тисяч нових справ.