На широкій ділянці між соснами стоять кілька десятків людей. Поруч з ними двоє чоловіків у камуфляжі — один розкладає на невеликому столику боєприпаси, інший роздає людям зброю. Так починаються заняття з інженерної й тактичної підготовки від «Сумського обласного центру підготовки громадян до національного спротиву». Курс триває вісім тижнів, упродовж яких учасники вчаться надавати першу домедичну допомогу, розрізняти вибухівку, підіймати в повітря безпілотники, орієнтуватися на місцевості — загалом проходять 14 напрямів підготовки. Цукр також побував на заняттях і дізнався, чому їх відвідують навіть мами в декреті.
«Якщо поруч зірвали гранату»
Джинси, кросівки, худі, зав’язане у хвіст волосся — зовні ці люди виглядають так, ніби зібралися на пікнік чи прогулянку лісом. Але перед ними — розкладний стіл, заставлений двома десятками боєприпасів: від радянських до найсучасніших зразків. Оточивши інструктора півколом, учасники уважно слухають, як діяти, якщо під ногами опиниться вибухівка.
— Якщо десь поруч зірвали гранату чи вам кинули її під ноги, спершу треба впасти подалі від цього місця, — каже інструктор.
Він зводить зігнуті руки ліктями докупи й показує трикутник — радіус розлітання уламків. Називає його «факелом».
— Якщо людина впаде, то, можливо, її трохи оглушить, контузить чи вона отримає осколкове поранення, але залишиться живою. Якщо ж буде в бронежилеті та касці, то може взагалі не постраждати. Проте, коли людина просто стоятиме, її посіче, — пояснює інструктор.
Це заняття з інженерної підготовки й мінної безпеки ознайомчого курсу з нацспротиву. Його проводять інструктори «Сумського обласного центру підготовки громадян до національного спротиву», що розпочав роботу в грудні 2024 року. Курс триває 48 годин, заняття проходять раз на тиждень. Інструктори центру мають бойовий досвід, до викладання також залучають лікарів і психологів.
«Ділюся знаннями з мамами на дитячому майданчику»
У камуфляжних штанях і світло-коричневій спортивній кофті вслухається в слова інструктора й сум’янка Софія. Вона мама в декреті. Жінка вирішила прийти на курс після удару авіабомби на проспекті Шевченка, коли загинули чотири людини. Навчання Софії порадила знайома.
— Ми живемо в Сумах і поки не плануємо виїжджати, тому треба більше знати про те, як діяти в надзвичайних ситуаціях, — каже про свій вибір жінка.
Чоловік Софії — військовий, тож додатково пояснює їй теми. А ще учасниця курсу розповідає про свої нові навички іншим.
— Щовечора з мамами, які збираються з дітьми на майданчику, я ділюся тим, про що дізналася. До прикладу, яка є вибухівка, які бувають дрони, — каже Софія.
Найскладнішим для неї було заняття, де вдягала бронежилет, адже він був важким. Також, ділиться Софія, якщо доведеться стикнутися з пораненням, яке потребує тампонування, то не впевнена, що зможе допомогти. Адже під час тренувань зрозуміла, що їй психологічно складно це робити. Натомість жінка швидко накладає турнікети. На цьому занятті, наприклад, впоралася за 30 секунд — це і є стапндартний норматив на курсі.
Що вивчають на курсі з нацспротиву
За кілька метрів від групи, що вивчає інженерну підготовку, спостерігаючи за процесом, стоїть керівник центру Станіслав Шкарупа — у камуфляжі й з бананкою через плече. За вісім тижнів, каже він, учасники курсу встигають пройти тактичну, інженерну та стрілецьку підготовку. Вони вчаться надавати першу допомогу, орієнтуватися на місцевості, виживати в польових умовах, налагоджувати зв’язок і працювати з безпілотними системами.
— Люди починають відрізняти типи безпілотників, розуміти, як працюють системи радіоелектронної боротьби. Ми пояснюємо, які бувають пастки, як правильно скомплектувати аптечку, як можна допомагати пораненим і що робити заборонено, — ділиться Станіслав Шкарупа
Також люди вивчають зброю масового ураження, нацспротив, міжнародне гуманітарне право, психологічну підготовку, лідерство та планування діяльності, інформаційну безпеку й протидію ворогу. Керівник центру підсумовує: люди вчаться захищати своє життя та надавати допомогу тим, хто поряд.
Хто приходить навчатися до центру нацспротиву
Керівник центру нацспротиву говорить, що за один набір можуть записатися понад 200 охочих. Тоді співробітники формують близько 10 груп. Не всі люди приходять на кожне заняття, водночас є правило: не можна пропускати більш як тричі. Іноді центр формує термінові групи, якщо набирається достатньо охочих і вони не хочуть довго чекати. Зазвичай, каже Станіслав, людей відпускають з роботи на заняття. У центрі є форма, щоб повідомляти керівників про відсутність працівників.
У навчанні беруть участь як люди із Сум, так і жителі громад поблизу фронту. Чоловіків і жінок приходить приблизно порівну, розповідає керівник центру. Середній вік учасників — від 30 до 40 років, а долучитися можуть усі, кому виповнилося 18. Були люди й за 70 — і вони успішно пройшли навчання, стверджує Станіслав Шкарупа.
Деякі учасники доєднуються повторно, щоб згадати навички. Іноді в центрі влаштовують спільні тренування випускників і новачків програми, де люди змагаються: одні відпрацьовують вміння, а інші їх пригадують.
Ведуть вогонь і вчаться тампонувати рани
Позаду лунає вигук «Граната!», а після — вибух. Це ще одна група вивчає, як реагувати, коли летить боєприпас.
Згодом учасникам роздають автомати. Тепер вони тренуються вести вогонь: займати правильне положення, цілитися. Інструктор показує, як стріляти лежачи.
— Спочатку сідаємо на два коліна, ліву руку висовуємо вперед, лікті — у сторони. Зброя і ваш силует придавлений до землі, — пояснює чоловік.
Люди у великому півколі повторюють рухи. Потім відпрацьовують стрільбу стоячи. Коли всі зайняли позиції, інструктор підходить до кожного — перевіряє, чи стійка поза, чи міцно тримають зброю. Комусь правильне положення дається легко, іншим — важче.
Сум’янка Дар’я ділиться, що сьогодні на відпрацюванні набила синці, однак запам’ятала алгоритм. Розказує, що курс з нацспротиву вона побачила в Telegram-каналі Сумської ОВА. Від початку навчання почала ставитися до загроз більш відповідально, зокрема докупила турнікет і тепер завжди носить із собою два. Основне із занять Дар’я занотовує, а вдома ділиться навичками з мамою.
Іспит, що схожий на реальні бойові умови
Станіслав Шкарупа розповідає, що наприкінці курсу учасники складають іспит. Під час нього мають застосувати різні навички, здобуті протягом навчання.
— До прикладу, роздаємо людям мапи з маршрутами й визначеними точками, які вони мають «захопити». Учасники надягають каски, бронежилети, беруть навчальну зброю. Є команди «А» і «Б», радіозв’язок між ними й пункт управління. Ми імітуємо поранення, евакуацію, атаки дронів, заміновані ділянки. Цей іспит схожий на реальні умови бойових дій, — розказує керівник центру.
Буває, після навчання люди діляться з інструкторами історіями, коли здобуті на курсі навички знадобилися. Дехто купив турнікет, а згодом надавав першу допомогу після влучань у Сумах. Хтось натрапляв на міни й у цей час згадував вивчений алгоритм, щоб не зашкодити собі, згадує Станіслав.
За більш як півтора року курси в центрі нацспротиву пройшли понад півтори тисячі людей. Зараз триває набір на новий потік. Охочі можуть подати заявку на курс за посиланням у Google-формі. Кожному зателефонують після того, як поточні групи завершать навчання. Детальніше про роботу центру можна дізнатися на його сторінці у Facebook за лінком.
