За останні три місяці росіяни понад 50 разів атакували Суми FPV-дронами на оптоволокні. Ворожі Telegram-канали періодично публікують відео з прольотами над ТЕЦ і трансформаторами, а після ударів по АЗС можна знайти невикористане оптоволокно.
Проблема дронів на оптиці — їх не виявити засобами радіоелектронної розвідки. Відтак залишається покладатися на інші методи, зокрема звукову детекцію. Така технологія має допомогти мобільним вогневим групам швидше виявляти напрямок дрона і, як результат, оперативно на нього реагувати.
Цукр поговорив із розробниками цієї технології та розповідає, як вона працює і скільки коштуватиме Сумам побудувати лінію виявлення.
Що за дрони атакують Суми
Росіяни почали масово використовувати FPV-дрони на оптоволокні у 2024 році. Тоді вони з’явилися в Курській області, а згодом поширилися на інші напрямки.
Найбільш масовий із них — «Князь Вандал Новгородский» (КВН), який виробляє науково-виробничий центр «Ушкуйник». Згідно з заявами росіян, щомісяця ті виготовляють 50 тисяч одиниць. Стандартний КВН, за даними ГУР, може летіти на відстань до 20 км і при цьому нести 2,2 кг бойової частини. Водночас російські конструктори також створили модифікацію КВН-35, яка може нести вже 3 кг і летіти на 35 км.
За даними ворожих моніторингів, FPV-дрон «Князь Вандал Новгородский» використовують і на Сумщині, зокрема ним атакують сумські трансформатори. На одному з відео такий дрон фіксує ураження місцевої ТЕЦ, яких до цього завдали ФАБи.
Крім КВН, оптоволокно використовують російські дрони «Заноза», «Квазимачту» та віднедавна — аналог «Молнії». За словами ексрадника міністра оборони Сергія Бескрестнова, росіяни тестують дрон літакового типу на оптоволокні з дальністю польоту 50 км і бойовою частиною до 10 кг.
Оптоволоконні дрони мають свої недоліки, як-от вразливість дроту чи вартість, яка зросла на фоні дефіциту оптоволокна у світі. Однак при цьому вони залишаються невразливими до засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, адже не випромінюють радіосигнал, а передають дані через кабель.
Як виглядає ринок аудіодетекції в Україні
Над акустичною детекцією дронів зараз працюють від 30 українських команд, каже CEO Vidar Systems Денис Собчишак. Його компанія розробила систему, яка за звуком виявляє вогневі позиції артилерії та мінометів, а тепер працює і над детекцією дронів.
Відомо, що крім Vidar, аудіодетекцією займаються стартапи Soloma, Zvook, 2UxV, Octava Defence. Ринок, за словами Собчишака, поділений на два напрямки:
- Системи оповіщення, які лише сигналізують про загрозу в небі. Цей сегмент вже технологічно зрілий, використовується в бойових умовах і масштабується.
- Системи координації, які не лише фіксують дрон, а й вираховують його точні координати для інтеграції в автоматизовані системи управління.
Таким чином, розробки закривають дві задачі. Вони допомагають мобільним вогневим групам знаходити дрон і безперервно моніторять периметр, передаючи дані в системи ситуаційної обізнаності.
Додаткова лінія детекції, яка передає дані в центральну систему, дозволяє військовим оперативно реагувати на загрози. Це підтверджує Дмитро Фролов, директор Gnizdo LTD — технологічного хабу у Великій Британії, який розробляє та впроваджує оборонні технології. За словами Фролова, військові самостійно визначають ділянки і встановлюють там сенсори, які виявляють дрони і допомагають убезпечити людей.
Як це працює і в чому недоліки
Система акустичного виявлення дронів — це набір датчиків з мікрофонами, які встановлюють у потрібній зоні: наприклад, біля важливих об’єктів чи логістичних шляхів. CEO Soloma Андрій каже, що їх можна закріпити на штативі, мачті чи стовпах вздовж дороги.
У Zvook, до прикладу, рекомендують розміщувати свої сенсори на відстані 400–600 метрів одне від одного. При цьому вони можуть виявляти дрон на відстані 150–450 метрів.
Кожен із сенсорів Soloma має мікрофон та мікрокомп’ютер, за допомогою якого вловлює та оброблює звук. ШІ-модель встановлена на сам детектор, це дозволяє одразу відкидати фоновий шум. Водночас системі треба 1–2 тижні на донавчання. За цей час вона збирає дані про сторонні звуки й вчиться їх відфільтровувати.
Власне, одна зі складностей аудіодетекції — сторонні звуки, які можуть нагадувати політ дрона і давати хибні спрацювання. Собчишак із Vidar пояснює, що ефективна система виявлення FPV-дронів повинна розрізняти тисячі звукових сигнатур: від різних безпілотників до звуків пострілів, двигунів, природних явищ тощо.
Співрозмовники Цукру також кажуть, що для зменшення помилкового виявлення систему потрібно насичувати даними. Так вона може почати відрізняти умовний мотоцикл від безпілотника. Хибно спрацює радше тоді, коли буде незнайомий звук.
Мікрофони можуть бути як всенаправленими, так і спрямованими в конкретний напрямок. Останні дають більшу дальність детекції в обраній стороні, пояснює гендиректор Soloma, водночас гірше чують в інших напрямках. Всенаправлені ж краще підходять для виявлення «ждунів», які можуть сісти будь-де.
Живляться сенсори від батареї чи зовнішнього джерела: генератора, зарядної станції, сонячних панелей.
Скільки коштуватиме система виявлення дронів біля Сум
У Vidar Systems стверджують, що для щільного захисту, який дасть сумській ППО час на реагування, потрібно закрити приблизно 32 км активного периметра. Для цього знадобиться від 115 до 270 сенсорів, залежно від їхніх технічних характеристик.
«За нашими оцінками, капітальні інвестиції у закупівлю такого обладнання складуть від $230 000 до $575 000, без урахування вартості подальшого обслуговування інфраструктури», — коментує розробник.
Soloma називає схожі суми — від $246 тисяч за пілотне розгортання до $466 тисяч за розгортання повного акустичного контуру, куди входять 56 сенсорів: 24 направлені та 32 кругові.
Водночас у Vidar Systems уточнюють — ціна може змінюватися. Адже розробники зазвичай співпрацюють з військовими, щоб оптимізувати розташування датчиків під конкретні сектори. Це може зменшити вартість проєкту.
Крім цього, Денис Собчишак додає — жодне рішення саме собою не убезпечить місто на 100%. Населені пункти повинні фокусуватися на комплексній обороні, де акустичні датчики поєднуються із засобами РЕР. «І, звісно, окремим критично важливим етапом цієї системи є засоби знищення цілей», — додає він.
Ще одна альтернатива
Сергій Бескрестнов раніше писав, що для виявлення FPV допоможуть також радіолокаційні станції. Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, підтверджує, що класична система радіолокації дозволяє виявляти малорозмірні цілі.
Як це працює? «Уявіть, що ви кидаєте купу тенісних м’ячиків. Якщо частина повернулася до вас, отже попереду є перешкода», — пояснює Храпчинський. Водночас відстань детекції при цьому складає 2–5 км, залежно від розміру FPV-дрона. Якщо ж збільшити дальність виявлення, це зменшить точність.
При цьому роль грає розміщення радарів — закони фізики не дозволяють оминати природні перепони, пояснює експерт. Тому потрібно враховувати ландшафт і завади. Ліс, який оточує Суми з північного сходу, також може бути проблемою. Під час дощу чи снігу він заважатиме виявленню, в суху погоду — частково.
На додачу, технологія сама по собі дороговартісна. Найбільше грошей йде на програмне забезпечення, яке обробляє всю інформацію, що приходить з радара. За даними співрозмовника, в Україні над цією технологією працює до 5 компаній.
Наостанок Храпчинський, як і Собчишак, каже, що всю проблему не можна вирішити за рахунок одного радара, тому пропонує будувати маловисотне радіолокаційне поле. Це система із багатьма радарами і сенсорами, зокрема звуковими та візуальними, які дозволять сформувати якісну детекцію.
