Андрій Алимов із села Боромля 20 разів свідомо заражав себе інфекціями — щоб зрозуміти, як розвивається хвороба. Ніна Братусь із міста Ромни удосконалила методики, що виявляють епілепсію, пухлини та інші порушення в роботі мозку. Георгій Висоцький з Микитівки знайшов спосіб затримати воду в степу, щоб там росли ліси. Усі ці люди родом з Сумщини або тут працювали. Розповідаємо, хто з них також зробив екопосуд із кавової гущі, зібрав лежачий велосипед «Бобер» та навчився робити нитку для 3D-друку з пластикових пляшок.
Винахідники й науковці 19-20 століття
Георгій Висоцький. Зрозумів, як виростити ліс в степу
Георгія Висоцького називають основоположником науки про ліс, або патріархом українського лісництва. Народився в селі Микитівка Охтирського району в 1865 році. Після навчання в сільськогосподарській і лісовій академії брав участь в експедиції під керівництвом відомого українського географа Василя Докучаєва, яка мала на меті оцінку земель Полтавщини. Саме тоді Георгій Висоцький вирішив пов’язати своє життя з дослідженням лісу.
Уперше серед дослідників цієї сфери він описав процес оглеювання — утворення специфічного сизого шару (глею) через брак кисню у вологих ґрунтах. Це допомогло визначити, які землі придатні для посівів, а які треба рятувати від перезволоження. Своїми працями Георгій Висоцький відкрив, як затримувати воду в посушливих регіонах, щоб у степах росли сільськогосподарські культури та ліси.
Петро Галич. Відкрив спосіб отримання необхідних молекул за допомогою спирту
Фізико-хімік, доктор хімічних наук та фахівець із нафтохімії. Народився в 1923 році в селищі міського типу Глинськ Роменського району. Досліджував будову високомолекулярних сполук нафти, автор близько 300 наукових праць.
Разом зі своїми колегами відкрив спосіб отримання необхідних молекул за допомогою спирту. Для цього вони використали цеоліти — мікроскопічні «сита». Завдяки порам вони працюють як фільтри: пропускають потрібні хімічні молекули та затримують інші, щоб реакція відбувалася точно і без зайвих відходів. Наразі завдяки цьому відкриттю виробляють пластмасу та фармацевтичні препарати.
Микола Попов. Першим вивчив під мікроскопом, як звуки змінюють тканини вуха
Микола Попов народився у Сумах у 1865 році. Мав диплом лікаря і спочатку працював над подоланням епідемії холери в Орловській губернії, згодом був асистентом клініки хвороб вуха, горла та носа.
Він першим дослідив під мікроскопом вплив звуків на тканини вуха. Описав гістопатологію — мікроскопічне вивчення пошкоджених тканин — при висипному та зворотному тифах. Обидві хвороби передаються через комах: висипний — через вошей, зворотний — через вошей або кліщів. Крім того, вивчав наслідки повітряних контузій для вух під час Першої світової війни.
Досліди Миколи Попова дозволили швидко діагностувати інфекційні ураження нервової системи, створювати ефективні ліки та розробляти засоби захисту слуху від вибухової хвилі.
Андрій Алимов. Близько 20 разів свідомо заражав себе інфекціями
Андрій Алимов народився в селі Боромля Охтирського району в 1893 році. Був епідеміологом, мікробіологом та імунологом. Як і Микола Попов, вивчав поширення кліщового зворотного тифу, а також досліджував роль нервової системи в процесах розвитку інфекційних хвороб.
Під час дослідів Андрій Алимов, ризикуючи власним життям, заражав себе маловивченими інфекціями. Число таких експериментів сягало 20. Він, зокрема, практикував самозараження гарячкою паппатачі — інфекцією, що передається через укуси дрібних комах-москітів, та бруцельозом — інфекцією, що передається від хворих тварин до людей.
Ці досліди дозволили йому уточнити терміни інкубаційного періоду та вивчити механізми розвитку цих хвороб. Завдяки його експериментам сучасна медицина здатна розпізнавати інфекцію вже на першому тижні та точніше розраховувати термін медичного карантину.
Ніна Братусь. Удосконалила методики, що виявляють епілепсію, пухлини та інші порушення в роботі мозку
Ніна Братусь народилася в місті Ромни в 1926 році. Закінчила Вінницький медичний інститут, згодом завідувала кафедрою нормальної фізіології, яку очолювала до кінця життя.
Вона досліджувала, електрофізіологічним різних структур головного мозку. Іншими словами науковиця зчитувала «код» електричних сигналів у різних ділянках мозку, щоб зрозуміти, як саме ці ділянки виконують свої завдання. Зокрема, досліджувала, як внутрішні органи людини працюють у зв’язку з гіпокампом — особливою ділянкою мозку, яка відповідає за емоції та пам’ять.
Започаткувала школу нейрофізіологів та лабораторію, де почали проводитися дослідження на клітинному рівні з записом імпульсної активності нейронів. Також Ніна Братусь була членом Міжнародної організації з вивчення мозку (IBRO). Вивчення електричних сигналів мозку допомогло удосконалити методики електроенцефалографії, за допомогою якої можна виявити епілепсію, пухлини та інші порушення в роботі мозку.
Петро Бірюкович. Створив методику дослідження абстрактного мислення
Петро Бірюкович народився в 1909 році в селі Капустинці, що на Роменщині. Він працював над пізнанням суті психічних захворювань та досліджував нові методи їх лікування й профілактики.
Прорводив дослідження з психіатрії та патології вищої нервової діяльності, зокрема ендокринні порушення при психозах, вплив розумового перенапруження та перевтоми. Також вивчав механізми депресивних станів, шизофренії, епілепсії.
Доклав зусиль, щоб створити методики, які допомагають вивчати абстрактнк мислення. Завдяки дослідженням Петра Бірюковича сучасні лікарі можуть точніше визначити, які ознаки хвороби притаманні конкретним діагнозам.
Олексій Савич — вивчав рух комет, планет та їх супутників
Український математик, педагог, геодезист та астроном Олексій Савич народився в селі Пушкарівка Сумського району у 1810 році. У галузі астрономії він вивчав рух комет, астероїдів, планет та їхніх супутників. Також займався питаннями теорії затемнень та астрономічної рефракції — заломлення променів світла в атмосфері, що призводить до певної зміни положення світила на небесній сфері.
Крім того, провів великий цикл досліджень для експериментального визначення сили ваги. Його статті друкувалися в журналах європейських країн. Олексій Савич заклав фундамент для сучасної математичної обробки астрономічних даних, бо математично обґрунтував, як мінімізувати похибки під час фіксації руху небесних світил.
Микола Андреєв — один із засновників сучасної акустики
Микола Андреєв народився в селі Курмани Роменського району в 1880 році. Основні наукові праці присвятив акустиці — розділу фізики про природу звуку — та її окремим галузям: гідроакустиці, атмосферній й архітектурній акустиці. Гідроакустика досліджує поширення звуку у воді, атмосферна — у земній атмосфері, архітектурна — всередині та зовні приміщень.
Вивчав, як згасають і зникають світлові та звукові хвилі, коли вони проходять крізь складні матеріали. Також досліджував середовища, які мають правильну внутрішню структуру, складаються з багатьох різних шарів або пропускають світло та звук із різною швидкістю в різних напрямках.
Під час Першої світової війни працював над проблемами акустичної локації і розробив першу наукову теорію поширення звуку в рухомих середовищах, яка здобула загальне визнання.
Завдяки його працям із гідроакустики сучасні підводні човни залишаються непоміченими або, навпаки, виявляють техніку ворога на великих відстанях.
Сучасні науковці й винахідники
Максим Дьяков — виробив пластикову нитку для 3D-друку із пляшки
Таке екологічне рішення винайшов Максим Дьяков з Охтирки, пише Олена Кущенко, «Рубрика». На початку повномасштабного вторгнення чимало людей виготовляли деталі для техніки, проте необхідного пластику не вистачало. Тож чоловікові спало на думку виробляти філамент — спеціальну нитку для 3D-друку зі звичайних пластикових пляшок. Він знайшов відео на YouTube, де показували, як зробити пристрій та разом з колегами зібрав його.
Цей апарат ріже пляшку на стрічку шириною вісім міліметрів, потім проходить через нагрівач, і вже готовий філамент намотується на котушку, яку використовують для друку. З однієї пляшки можна виготовити від п’яти до десяти метрів необхідного пластику.
Такий підхід у період війни допомагає друкувати необхідні деталі для військової техніки.
Пристрій для виготовлення філамента із пластикових пляшок. Фото: «Рубрика»
Науковці, які зробили установку для виявлення онкомаркерів
Цей пристрій створений науковцями СумДУ у 2023 році. Керівником проєкту був Євген Кузенко. Пристрій призначений для досліджень різних патологічних процесів в організмі. Ті клітини, що досліджуються, на пристрої відображаються контрастним зображенням, завдяки чому їх можна краще роздивитись під мікроскопом та провести ефективну діагностику.
Прилад має 24 місткості з різними розчинами, в яких відбувається необхідна реакція. Установка супроводжує всі дії звуковими сигналами — це допомагає працівникам краще орієнтуватися в етапах дослідження, а додаткову інформацію лаборант бачить на екрані, — що дає змогу коригувати процеси скринінгу й отримувати точні результати.
Основною метою пристрою є зменшення навантаження на лаборантів шляхом автоматизації, бо процес виготовлення гістологічних препаратів тривалий та вимагає високої концентрації.
Ігор Мироненко — створив лежачий велосипед «Бобер»
Старший офіцер радіоелектронної боротьби армійського корпусу Ігор Мироненко з Сум змайстрував лігерад, тобто лежачий велосипед. Цей засіб пересування був його мрією, до якої йшов довгих 12 років. Ігор розробив проєкт, а з реалізацією допоміг його товариш.
Лігерад створений зі склопластику і майже не містить металу. Він зручніший за звичайний велосипед, бо потік повітря сприймається всім тілом і передбачає, що водій лежить у його потоці й не так сильно відчуває втому.
Ігор Мироненко та його лігерад. Фото: із архівів Ігоря Мироненка
Дмитро Бідюк — винайшов біопосуд
Автор ідеї одноразового посуду з кавової гущі народився в Харкові. Певний час працював в Сумському національному аграрному університеті. Посуд взагалі не містить пластику, легко компостується всіма способами. Період розкладу — до чотирьох з половиною місяців. Використання екопосуду покращуватиме стан навколишнього середовища і могло б допомогти вирішенню проблеми забруднення нашої планети, бо він розкладається значно швидше за пластик.
Біостаканчик та біосвічки. Фото: Instagram магазину Rekava
Сумські науковці — перетворили енергію пару та газу на електрику
Наауковці СумДУ створили енергоощадний турбогенератор. Робота над ним тривала впродовж 2017 – 2018 років. Як пояснював журналістам Цукру завідувач кафедри технічної теплофізики СумДУ Сергій Ванєєв, енергія, вироблена цими агрегатами, не створюватиме викидів в атмосферу чи інших забруднень.
Турбогенератор перетворює надлишкову енергію газу на механічну на валу турбіни, а відтак і на електричну. Встановивши один чи кілька таких агрегатів на газорозподільній станції чи в котельні, ці споруди можна буде забезпечити електроенергією. Енергоощадний турбогенератор вчені створили, виконуючи державне замовлення за напрямом «Енергетика та енергоефективність».
Енергоощадний турбогенератор. Фото: Цукр
Кафедра прикладної гідроаеродинаміки СумДУ розробила уніфіковані насоси
Вони складаються з різних елементів залежно від того, в яких умовах їх використовують. Вчені розробляють такі механізми, які дозволяють збирати насоси, наче конструктор «Лего».
Спочатку науковці працюють над розрахунками проточної частини насоса: корпуса та робочого колеса. Далі за допомогою 3D-моделювання виконують розробку та підготовку конструкторської документації насосного агрегата. Потім креслення ливарних деталей передаються партнерам, які виконують литво цих складових частин. Далі йде механічна обробка литва та інших заготовок, після чого насос збирають, випробовують та фарбують.
Насоси, створені сумськими науковцями, використовують для водопостачання, перекачування сиропів і соків у цукровому виробництві, у хімічній та нафтопереробній промисловості.
Насоси Prime Pump. Фото: Цукр
