Підприємиця Олександра Михайлова з Конотопа на Сумщині заснувала виробництво кравецьких колодок. Це спеціальні інструменти для прасування й формування одягу при пошитті. Бренд Needle Craft продає свої товари в Україні й щонайменше 45 країнах світу. Підприємиця отримала грант від держави — і відкрила магазин Craft Lavka в Конотопі. Про це розповіли у Facebook Сумської обласної служби зайнятості.
Виробництво кравецьких колодок Needle Craft на Сумщині
Олександра Михайлова заснувала Needle Craft у 2020 році. Два роки товари продавали в Україні, а потім почали надсилати за кордон — здебільшого в ательє й школи.
— Мій дідусь мав дві власні столярні майстерні, а бабуся шила на машинці. Напевно, саме це поєднання ремесел і надихнуло мене створити власну справу, — поділилася Олександра.
Колодки виготовляють із натуральної деревини — ясеню. Їх можна використовувати з парою та водою. Є універсальні моделі з різними робочими поверхнями й спеціальні — для окремих вузлів одягу. Також Needle Craft виготовляє інші кравецькі інструменти, зокрема гольнички, кілочки для вивертання, розтягувачі для манжетів і не тільки, розповіла підприємиця.
У світі мало виробництв, які виготовляють кравецькі колодки. Коли вона реєструвала торгову марку в «Укрпатенті», довелося виділяти окремий клас — ніхто до неї цього не робив, згадала Олександра.
До 2025 року підприємиця продавала товари лише онлайн. Потім отримала грант «Власна справа» — і відкрила офлайн-магазин у Конотопі. На 500 тисяч гривень жінка придбала обладнання для торгівлі, програмне забезпечення, також оплатила оренду приміщення й послуги маркетингу.
Чому Цукр про це пише
Олександра розповіла, що соціальна місія її бізнесу — підтримувати людей. У неї вже працюють пенсіонерки — шиють, набивають і пакують вироби, приходять на практику студенти-столяри з училища. Вона запрошує мам у декреті, ВПО й пенсіонерів зі швейними машинками шити вдома органайзери, чохли й сумочки під брендом Needle Craft. У планах — безбар’єрне виробництво в Конотопі, де зможуть працювати ветерани, зокрема з ампутаціями. Схожі вже є у Львівській області, і Олександра хоче запустити таке й на Сумщині.
Сумські дослідники підрахували, що лише 21% сум’ян із порушеннями зору можуть самостійно долати міські маршрути, ще 34% — виходять на вулиці тільки із супроводом. Решта — майже не залишають своє житло. Цукр поговорив із людьми, які щодня стикаються з бар’єрами в Сумах. Розповідаємо, чому вони сприймають місто як простір, поділений на «знайомі» та «чужі» маршрути.
