24-26 квітня сум’янин Олексій Замотайло (Pøgulyay) зіграє лайв-концерт на фестивалі експериментальної музики та медіа-арту «Гамселить» у Тернополі. Спеціально для заходу музикант готує новий матеріал, у якому поєднає форми ембієнту та нойзу. А під час свого виступу Олексій використовуватиме живі звуки, які він записав у сумських соборах і під час прогулянок по «Хіросімі». Про це музикант розповів у коментарі Цукру.
«Гоца-дрица» музика від сум’янина в Тернополі
З 24 по 26 квітня в Тернополі проходитиме 10 міжнародний фестиваль експериментальної музики й медіа-арту «Гамселить». На ньому виступлять близько 15 музикантів, серед яких — лайв-артист із Сум Pøgulyay, який зіграє концерт в останній день фестивалю 26 квітня. Захід організовує лейбл «Пінцет» разом з Інститутом Міської Культури. Квитки коштують від 500 до 1 500 гривень, їх можна придбати за цим посиланням.
Олексій розповідає Цукру, що вперше відвідав цей фестиваль близько року тому, коли жив у Львові. Музикант каже, що йому сподобався експериментальний настрій заходу і його учасники. Саме тут сум’янин вперше почув багатоканальну аудіосистему, з якою згодом почне працювати. Pøgulyay написав організаторам, що хоче зіграти у них й зараз готує новий матеріал до фестивалю.
— Коли я запитав, яку музику вони хотіли б від мене почути, мені відповіли: «гоца-дрица» — і це якраз той настрій, який мене зараз дуже захоплює, — каже Олексій.
«Гоца дрица» — це вигук, характерний для веселих, часто народних або естрадних пісень, що імітує ритмічні звуки танцю, жвавий настрій та веселу гру на музичних інструментах. Тому для цьогорічного виступу Олексій готує історію з використанням українського фольклору та важкого індустріального звучання.
— У цьому виступі не буде великих ембієнтних частин — натомість він буде більш танцювальним. Я хочу зробити український танець — у певному сенсі ритуальний, старослов’янський, але з новим звучанням, — ділиться музикант.
Звуки сумських соборів і музичний глечик місцевого майстра
Останнім часом, говорить Олексій, він майже не займається продюсуванням і зосереджується саме на живих виступах. У цьому він відчуває більше справжності й комунікації з аудиторією, пояснює музикант.
— Електронна експериментальна музика — це завжди про пошук і дослідження. Тому я часто використовую звуки, записані в Сумах. Один із моїх улюблених — запис у Соборній церкві. Нещодавно я також зробив аудіопрогулянку на «Хіросімі» в парку Кожедуба, і, думаю, що вона стане частиною моїх наступних виступів, — каже Pøgulyay.
На концерті в Тернополі сум’янин використовуватиме аналогову драм-машину Vermona DRM. На його думку, це дуже потужний інструмент для лайвів. На його звучання якого впливає багато факторів: вологість, температура, живлення, каже Олексій. Також він планує використовувати оцифровані записи з вінілових платівок.
Свій виступ Pøgulyay планує наповнити візуальним рядом з кадрами з рідного міста. Нещодавно митець приїздив до Сум, щоб записати серію документальних інтерв’ю з творчою спільнотою міста. Окрім музикальних виступів на фестивалі також буде артвиставка. Для неї Олексій привезе з Сум музичний глечик кераміста Романа Лінника.
— Сенси експериментальної музики значно глибші, ніж у танцювальних чи попжанрах. Нойз і ембієнт — це дві протилежності: одна прагне бути непомітною, фоновою, інша — настільки гучною та насиченою, що в певний момент у слухача ніби вимикається мислення. Поєднувати ці протилежності — це те, що мені найбільше цікаво, адже я працюю з історією та драматургією, — говорить Олексій.
Чому Цукр про це пише
Pøgulyay — лайв-артист із Сум, який поєднує експериментальні форми ембієнту та нойзу. У своїй практиці він використовує аналогове обладнання, саморобні інструменти та живі записи — часто з вулиць міста або його соборів. Олексій створив близько дев’яти треків для п’єси «Баланс» ветеранки Аліни Сарнацької. А в січні цього року у Сумській філармонії він зіграв концерт «Скло. Пам’ять. Дзвін» разом з Ярославом Калиниченком з Харкова і диригентом Микитою Поляковим із Запоріжжя. У ньому поєднали музику академічного оркестру з електросупроводом.
