У Сумах створили серію відеороздумів «RE: Шевченко». У них режисерка й художня керівниця театру-студії «Місто С» Наталія Черкасенко роздумує про автора «Кобзаря» як про людину, а не як про канонізовану постать. Жінка цитує Тараса Шевченка й розказує, що він був естетом з магнетично-чарівним шармом і досі має неабияку популярність в Україні й за кордоном. Усі випуски опублікували на Facebook-сторінці Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв.
Був естетом і розказав про українців світу
У п’яти коротких випусках режисерка Наталія Черкасенко говорить про існування культу Тараса Шевченка й ділиться особистим сприйняттям його особистості.
— У Шевченка був особливий шарм. Це видно на всіх портретах, у його очах, навіть у повороті голови. Він був шармовий мужчина. Шевченко писав про людські цінності, про життя, про любов, про нещасну долю, про кріпацтво й про любов до України. І це було зрозуміло навіть тим, хто не вмів читати й писати. Тарас Шевченко подарував нам прекрасну українську літературну мову разом з Костомаровим і Кулішем. Це він відкрив для світу українців і розказав, які ми співучі, красиві, мелодраматичні, — каже Наталія.
Крім того, Шевченко був великим естетом, розповідає режисерка. Він умів гарно носити одяг і любив його, навіть одного разу купив собі макінтош, тобто плащ, за 100 карбованців, що на той час були дуже великі гроші.
Наталія говорить, що Шевченко зараз існує скрізь: на білбордах, монетах, банкнотах, марках, у пам’ятниках. Понад 160 населених пунктів України назвали на його честь. Художники досі малюють його портрети і видають живописні альбоми, а письменники створюють вірші й прозу про нього.
«Творчість Шевченка житиме як стихійний експеримент»
В Україні до віршів Тараса Шевченка писали музику. Часто такі пісні потім вважали народними, хоча насправді в них був автор. Шевченко любив пісню й дуже добре співав сам, говорить режисерка.
— Дуже багато творів він написав абсолютно впоперек усіх правил того часу. Були класичні канони, як треба писати вірш, оду, поему. Тарас Григорович на це не звертав жодної уваги. Він експериментував зі словом. Тому кожен його твір живе й житиме далі як стихійний творчий експеримент, — пояснює Наталія Черкасенко.
Колись Наталія їздила до Канева на Тарасову гору. Там сиділи художники — хтось уже продавав готові портрети Шевченка, хтось — лише їх створював. Там вона купила в жінок, які продавали квіти, чорнобривці.
— Виявилося, що всі ці бабусі щодня приходять сюди, як на роботу, продають квіти і при цьому ще співають пісні про Тараса. Я настільки була натхненна, що сказала: «А ви мені можете заспівати?» І вони мені заспівали: «Спи, Тарасе». Як же це звучало достовірно, етнічно, — ділиться своїми враженнями Наталія.
Авторка проєкту «RE: Шевченко» — директорка Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Євгенія Бистрицька. Над випусками працювала технічна й режисерська групи з шести людей. Відео можна подивитися у Facebook за одним посиланням або на YouTube — за іншим.
Чому Цукр про це пише
Наталія Черкасенко — театральна режисерка, яка раніше знімала документальний фільм про Шевченка і разом зі знімальною групою їздила місцями, де народився й жив поет. Тепер вона в серії відео ділиться роздумами про його життя і переосмислює популярність автора «Кобзаря». Сумщина теж пов’язана з Шевченком — він побував у Сумах, Ромнах, Глухові, Кролевці та Лебедині. Ці відео — нагода знову відкрити для себе поета.
